Як дати дітям щастя ? Про це думає чи не кожен із батьків. І важко знайти людину, яка не любить своїх дітей, причому по-спражньому, безкорисно та безумовно. Дитина, яка відчула батьківську любов, відважно ступає в життя. Ми всі це знаємо, але іноді не розуміємо, що нашу любов дітям все ж доводиться завойовувати. Це відбувається тому, що реально стосунки дітей і батьків - дуже непрості відносини.                                                                                                                                                                                                                       Прекрасні діти виростають у тих сім'ях, де батько та мати справді люблять одне одного та разом із тим люблять і поважають людей, чим подають прекрасний приклад для наслідування дитині. Глибокий постійний психологічний контакт із дитиною - це універсальна вимога до виховання, яка  дає  дітям можливість відчути й усвідомити батьківську любов, прихильність і турботу. Іноді діти роблять погані вчинки саме для того, щоби батьки звернули на них увагу: бути покараним все ж краще, ніж бути забутим.  Форми сумісного проведення часу в кожній сім'ї різні: читання казок, бесіда за сімейною вечерею, гра у футбол, ремонт машини, приготування їжі, вишивка та догляд за квітами, допомога на дачі тощо. I як би ви не були зайняті, хоча б кілька годин на тиждень приділіть не лише хатнім справам, телевізору, іншим власним уподобанням, а в першу чергу - своїй дитині.                                                                                                   Крім того виховання - це батьківський обов'язок. Щодня діти звертаються до вас із різноманітними запитаннями, проханнями. Завдання батьків - почути їx i відповісти. Якщо ми допомагаємо дитині та робимо це з радістю, то душа її наповнюється любов'ю. Народна педагогіка бореться за ставлення до людини, як до найвищої цінності. Батьки велику увагу звертають на прищеплення дітям гуманності, любові до людей. Також батьки вчать дітей розвивати уміння, розрізняти друзів і ворогів, знати, кого слід любити, захищати. Наші діти - це майбутні  батьки та матері, які теж виховуватимуть своїх дітей. Наші діти мають вирости прекрасними громадянами, хорошими людьми. Але це - не все: ще це наша старість. Тому виховання та любов має й іншу, зворотну сторону. «Три нещастя є в людини: смерть, старість і лихі діти. Тож ставлення дітей до батьків - це результат, який за щирого, відвертого та правильного виховання виявляється в повазі та шануванні батьків і старших, вмінні поважати працю, виконанні батьківських заповітів, це розвиток доброї, хорошої, працьовитої та духовно багатої людини.                                                                                                                                Для немовляти молоко та ніжність - синоніми. Воно не розрізняє такі речі, як їжа та любов. Без їжі дитина не виживе, i без любові також.  Співайте своїм малятам колискові, не бійтеся їх пестити та носити на руках - любов'ю ви не зіпсуєте дитяти. Коли ви виражаєте свою любов за допомогою ніжних дотиків, поцілунків, цим можна сказати набагато більше, ніж словами «Я тебе люблю». На кожному етапі розвитку дитини ми використовуємо різну «мову» нашої любові. Тому для батьків важливо обрати саме ту (дотик, слова заохочення, час, подарунки, допомога), яка веде до серця дитини.                                                                                                                                    Любов потрібна кожній дитині, інакше їй ніколи не стати повноцінною дорослою людиною. Любов - це найнадійніший фундамент спокійного дитинства. Якщо це розуміють дорослі, дитина виростає доброю та щедрою. Основне батьківське завдання - виростити зрілу та відповідальну людину. Але які б якості ви не розвивали в дитині, головне - будувати виховання на любові.